перекипати

-а́ю, -а́єш, недок., перекипі́ти, -плю́, -пи́ш; мн. перекипля́ть; док.

1) тільки 3 ос. Кипіти надто довго, часто втрачаючи добру якість. || Переставати кипіти.

2) перен. Угамовуватися, затихати після бурхливого прояву (про почуття, переживання). || безос. || Заспокоюватися після сильного хвилювання, бурхливого прояву яких-небудь почуттів.